Психолого-педагогічна абетка «10 секретів налагодження духовних стосунків між учителем і учнем»

1.Спілкуйся якомога більше з дітьми, особли­во в позаурочний час.

2. Пам’ятай: знання сутності стосунків у ко­лективі (визначення лідерів) обов’язково допо­може на уроках, особливо в екстремальних си­туаціях.

3. Пізнай у дітях себе колишнього: учись у ді­тей розуміти іншу людину, сприймати її такою, якою вона є, поважати її, передбачати поведінку людей.

4. Умій передбачити й оцінити ситуацію або точку зору учня очима самого учня.

5. Запам’ятай: духовний контакт — це та сфера, яка легко руйнується. Отож, постійно підживлюй її. Дрібниць у стосунках немає. Інколи те, що тобі здається дріб’язковим, буде важливим для учня й класу. Найбільше зміцненню духовних контактів сприяють спільні інтереси й потреби.

6. Дорожи довірою дітей. Це обов’язковий ком­понент у діяльності будь-якої соціальної групи, який досягається компетентністю, сумлінністю й чесністю.

7. Керуйся принципом: якомога більше вимог­ливості до людини і якомога більше поваги до неї. Знай, що легше сприймаються вимоги, висловлені у ввічливій формі: вимоги-прохання, вимоги-поради.

8. Будь ворогом негативного принципу керів­ництва: кого хочу — милую, кого хочу — караю.

9. Безапеляційність — не твій порадник. Викликаючи почуття страху, ти принижуєш і себе, і дитину, притупляєш її інтелект. Подумки полічи до 10 перш, ніж викликати батьків, зроби­ти запис у щоденнику чи відіслати учня до заступ­ника директора.

10. Ти і твій предмет — не центр Землі, є ще й інші… Не намагайся перенести на домашнє зав­дання те, чого не зробив сам на уроці.

Автор невідомий, але, безперечно, правий